Сонцестояння та святкування Нового року — як святкують у нас і у світі?

Новий рік (1 січня) у нас визначають за григоріанським календарем, який використовується з XVI століття у більшості країн світу. За юліанським календарем (яким користується православна церква) початок року припадає на 14 січня. У багатьох країнах, де переважає православ’я, святкують обидва Нові роки — і григоріанський (цивільний), і юліанський (церковний). Однак спочатку початок року пов’язували з рівноденням або сонцестоянням.

Святкування Нового року має язичницьке походження і не було популярним у наших церковних колах. Новий рік святкували ще в доісторичні часи, коли богам приносили жертви, щоб вони знову дарували тепло й урожай. Християни спочатку не підтримували це свято, адже в той час традиційно відбувалися язичницькі святкування, наприклад Сатурналії. Християни ж у цей період відзначали власне свято — Обрізання Христа.

Аж до XIX століття люди ходили до церкви дякувати за прихід нового року, але потім опівночі їли гарячу відварену свинину, перловку та хрін із яблуками — це був язичницький звичай, який мав приносити щастя. Інші повір’я стверджують, що на Новий рік і на Сильвестра не можна було прати й розвішувати білизну, інакше нібито помре хтось із наших знайомих. Також не слід було їсти м’ясо птиці, інакше щастя на наступний рік відлетить. Сучасні святкування походять уже з періоду індустріалізації та економічного піднесення XIX століття.

У минулому використовували різні календарі, тож Новий рік кілька разів змінював свою дату. Зазвичай її пов’язували з визначним астрономічним явищем або християнським святом. Які календарі використовували?

Лунісолярний календар 
ним користувалися давні слов’яни: тривалість року визначали за положенням Сонця, а тривалість місяців — за фазами Місяця. Новий рік святкували 25 грудня (у дні зимового сонцестояння).

Благовіщенська система датування
початок року припадає на 25 березня (свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії); її було запроваджено 525 року й використовували в Середньовіччі. У Німеччині вона проіснувала аж до IX століття.

Різдвяна система датування
новий рік починається 25 грудня; систему використовували в Англії та Німеччині до XIII століття, в Іспанії — у XIV–XVI століттях, а у Швеції навіть до 1753 року.

Великодня система датування
новий рік починається у Великодню неділю (увечері у Велику суботу); систему використовували між XI і XVI століттями у Франції.

Осіннє рівнодення
(зазвичай 22 вересня) було Новим роком у французькому революційному календарі (використовувався в 1793–1805 роках)

Новий рік 1 січня як свято Обрізання Ісуса Христа
у Римі відзначали ще до 700 року як марійне свято. Другий Ватиканський собор у 1969 році його скасував.

1 січня як Новий рік
у нас так офіційно називається з часів Пржемисла Отакара II та Вацлава II (XIII століття), але у своїй хроніці з цією датою вже рахувався і Козьма Празький (у XII столітті).

Святкування Сильвестра названі на честь блаженного папи Сильвестра I, який помер 31 грудня 335 року. Його вважають покровителем доброго врожаю та захисником домашніх тварин; за переказами, завдяки йому у IV столітті припинилися переслідування християн. Зокрема й завдяки вшануванню цього святого, яке сьогодні в більшості країн нерозривно пов’язане саме з Новим роком, святкування бувають дуже гучними та пишними — особливо на Заході, де відлічують останні секунди до початку Нового року.

Новий рік у Чехії, як і в багатьох інших країнах світу, є державним святом. Сильвестр, який йому передує, державним святом не оголошено, але щорічні святкування відбуваються за місцевими звичаями й традиціями. На телебаченні показують комедії та новорічні естрадні програми (часто навіть багаторічної давнини), спеціальні вистави готують і театри. Традиційними є святкування в родинному колі або з друзями, а в містах вони зазвичай проходять у ресторанах чи клубах, які мають спеціальні новорічні пропозиції й часто заброньовані задовго наперед. Останні секунди до початку нового року (півночі) відлічують у всіх радіо- й телеефірах. 

Опівночі піднімають келихи з шампанським або ігристим вином (яке перед Сильвестром часто продається зі знижкою) і запускають феєрверки та іншу піротехніку. Оскільки через поводження з відкритим вогнем щороку трапляється чимало травм, у деяких місцях (особливо в Празі) розважальну піротехніку заборонено. Щороку проти її використання виступають і захисники тварин та природи. Найбільший феєрверк року традиційно запускали в Празі ввечері 1 січня, але в січні 2020 року феєрверк замінили відеомапінгом, який візуально привабливий і не шкодить ні тваринам, ні природі.

Наприкінці старого року ми надсилаємо одне одному так звані новорічні листівки — картки й листівки з фотографіями чи зображеннями, а головне — з побажаннями всього найкращого на весь прийдешній рік. Їх також позначають абревіатурою PF, що походить від французького Pour féliciter і в перекладі означає "на щастя" або "для привітання" — хоча самі французи цієї абревіатури взагалі не використовують. Чому ж французька назва? Раніше французька була мовою дипломатії, і саме вищі верстви, які, ймовірно, запровадили цей звичай, дали новорічній листівці назву. Спочатку такі листівки отримували багаті меценати від митців, яких вони підтримували. Згодом заможні люди почали замовляти новорічні листівки в митців, а бідні виготовляли їх власноруч.

Цікаво, що в Чехії новорічні листівки швидко прижилися вже з XIX століття, тоді як в інших країнах світу й досі віддають перевагу карткам із різдвяними привітаннями та побажаннями. PF у нас ще до Другої світової війни містили мотиви різдвяної ялинки, Немовляти Ісуса, трьох царів тощо; за часів комунізму почали з’являтися й мотиви засніженого краєвиду, а згодом різдвяні та загалом християнські мотиви з новорічних листівок зникли зовсім.

Оскільки новорічні привітання значно менше пов’язані з церквою та релігією, вважається, що в нас вони поширилися в період посилення секуляризації — спершу в містах, де замінили звичаї благословення та святкування в родинному колі. Також у середині XIX століття їх критикували як слабке виправдання того, що людина не була на сімейній зустрічі або не надіслала новорічний подарунок. Згодом думка повністю змінилася, і їх почали вважати знаком уваги до родини та друзів. Великим популяризатором таких листівок нібито був граф Карел Хотек із Хоткова і Войніна, австрійський урядовець і верховний бургграф Чеського королівства.

Наступні святкування поступово розпочнуться в Новій Зеландії, у східній частині Росії, Австралії, а далі, просуваючись на захід, до них приєднаються Токіо, Сеул та інші міста. Цікаво, що при переведенні на центральноєвропейський час деякі країни святкуватимуть Новий рік не рівно о повній годині. Найдовше на святкування Нового року чекатимуть мешканці архіпелагу Американське Самоа, після них залишаться лише два безлюдні острови — Бейкер і Гауленд (також у Тихому океані).

Австралія
Австралійці на Новий рік сурмлять у труби й роги, і це триває аж до 6 січня.

Тибет
Тибетці дарують їжу буддійським монахам і танцями відганяють злих духів.

Філіппіни
Місцеві жителі стрибають угору, щоб забезпечити собі добрий урожай наступного року. Добробут мають принести й монети на підвіконнях.

Південно-Африканська Республіка
Новий рік тут зустрічають карнавалом, кульмінація якого припадає на 2 січня. Ходу супроводжує звук барабанів, люди одягають продумані костюми, танцюють і співають.

Болгарія
Головне тут — танцювати! Чому? Так ви відженете вампірів та інші темні сили. Ймовірно, це залишок часів Влада Дракули.

Греція
Новорічні святкування тут не надто популярні. Здебільшого люди залишаються вдома й грають у карти. Крім того, 6 січня тут стрибають у воду на честь хрещення Ісуса Іваном Хрестителем, а водночас цим відганяють злих духів.

В’єтнам
В’єтнамський Новий рік — це Tết Nguyên Đán, який святкують того самого дня, що й Китайський Новий рік.

Перу
Перський Новий рік, який називається Новруз, припадає точно на день весняного рівнодення (20 або 21 березня), коли також офіційно починається весна.

Непал
Новий рік святкують навесні, у перший день місячного місяця Байсакх. У нашому календарі він зазвичай припадає на 12–15 квітня.

Англія
Британці вірять у «Першу ногу» (First Foot): щастя принесе, якщо першою людиною, яка на Новий рік переступить поріг дому, буде високий молодий чоловік із каштановим волоссям, який принесе подарунки. Молоді баскетболісти, тремтіть.

Австрія
Наші сусіди Новий рік буквально проїдають. Подають свинину (як символ щастя), а типовий десерт — м’ятне морозиво, яке має принести економічну стабільність у наступному році.

Японія
Кінець року (Ошогацу) в Японії святкують у родинному колі. З цієї нагоди весь дім прибирають і прикрашають сосновими гілочками, які символізують довголіття. Також використовують сливові гілки (символ духу) і бамбук (символ зростання).

Бразилія
Якщо опинитеся на Новий рік у Бразилії, пошукайте родзинки. До опівночі їх слід з’їсти сім, а кісточки заховати в гаманець — кажуть, вони нібито притягують гроші. Гроші в Бразилії намагаються привабити й сочевицею в супі, яка має гарантувати приплив грошей протягом усього наступного року.

Камбоджа
Кінець сезону збору врожаю тут святкують справді ґрунтовно: Новий рік припадає на квітень і включає три дні святкувань.